Назавжди усунемо вологу кладки. З гарантією.

Капілярна волога — це вода з ґрунту, яка піднімається капілярами пористої стіни вгору — подібно до води в губці. Вона виникає, коли біля основи стіни відсутня, пошкоджена або вичерпана горизонтальна гідроізоляція; типова проблема старіших будівель, споруджених до впровадження сучасних норм. У звичайній цегляній стіні вона піднімається зазвичай на 50–150 см, у кам'яній або змішаній стіні навіть понад 2 м, залежно від пористості матеріалу та висоти капілярного підняття.

Її розпізнають за трьома типовими ознаками: горизонтальною «межею» вологи, паралельною до підлоги, білими сольовими висолами на поверхні (нітрати, хлориди, сульфати, розчинені в ґрунті) та сезонним коливанням — виразна взимку, коли вода не випаровується, менш помітна влітку. Солі кристалізуються під час випаровування і поступово руйнують штукатурку зсередини, тож просте перефарбування приховує проблему, але не зупиняє її.

Конденсаційна волога виникає всередині приміщення, а не у стіні. Тепле повітря вбирає певну кількість водяної пари; коли воно натрапляє на поверхню з температурою нижче точки роси (зазвичай холодний кут, укіс вікна, тепловий міст), пара на ній конденсується у воду. Ключових чинників три: утворення пари в приміщенні (душ, готування, сушіння білизни, дихання мешканців), недостатнє провітрювання та холодні поверхні, спричинені слабкою теплоізоляцією або неопалюваним приміщенням.

Характерні прояви: цвіль у кутах і навколо вікон, краплі на склі, мокрі місця на зовнішніх стінах узимку, вологість повітря постійно понад 65 %. Вода тут не походить ані з ґрунту, ані з фасаду — вона виникає безпосередньо в будинку, тож рішення полягає в кращому провітрюванні, зменшенні утворення пари та підвищенні температури поверхонь (утеплення, опалення).

Напірна волога — це вода, яка діє на стіну під гідростатичним тиском — зазвичай у цокольних поверхах і підвалах нижче рівня ґрунту, де стіни відділяють інтер'єр від вологого ґрунту або сягають нижче рівня ґрунтових вод. Вода в ґрунті тисне на стіни й підлогу підвалу і проникає крізь найдрібніші тріщини, робочі шви та саму структуру бетону чи стіни, якщо вони не ізольовані від напірної води.

Прояви: локальні мокрі плями незалежно від висоти (на відміну від горизонтальної межі за капілярної вологи), краплі або патьоки води на стінах, вода в кутах після рясних дощів або навесні під час танення. Поняття будівельна волога в ширшому сенсі вживають для будь-якої вологи, що потрапляє в конструкцію через конструктивну ваду — відсутній дренаж, пошкоджену зовнішню ізоляцію, непровітрюваний підвал. Рішення принципово інше, ніж за капілярної вологи: воно потребує втручання із зовнішнього боку (дренаж, гідроізоляція стін від напірної води, санація водостоків дощової води). Сама ін'єкція в основі стіни напірну воду не зупинить — вона вирішує лише капілярне підняття.

Вони відрізняються джерелом води та напрямком, з якого вона потрапляє в стіну. Капілярна піднімається знизу капілярами стіни із ґрунту. Напірна надходить збоку або знизу під гідростатичним тиском (зазвичай підвали нижче рівня ґрунтових вод). Проникна проходить крізь зовнішню стіну — дощ через пошкоджений фасад, тріснута водостічна труба, протікання даху. Конденсаційна виникає всередині приміщення, коли вологе повітря конденсується на холодній поверхні.

Кожна потребує іншого рішення: капілярна — горизонтальний бар'єр в основі стіни (ін'єкція, підрізання); напірна — зовнішня гідроізоляція та дренаж; проникна — ремонт фасаду, водостоків, даху; конденсаційна — провітрювання, утеплення, зменшення утворення пари. Найгірша помилка — переплутати причину й усувати інший тип: симптом зникне на кілька місяців, а вода повернеться.

Три швидкі сигнали: межа вологи (горизонтальна = капілярна, локальна = проникна), білі висоли (переконливо для капілярної), цвіль у кутах навколо вікон (переконливо для конденсату). Якщо маєте сумніви, пройдіть наш короткий тест або замовте вимірювання вологості на місці.

Сіль з-під фундаменту піднімається разом із водою і кристалізується на поверхні, коли вода випаровується. Висоли — це діагностичний сигнал: якщо Ви їх бачите, вода в цій стіні справді рухається. До того ж сіль пошкоджує штукатурку зсередини; саме лише перефарбування приховує проблему, але не вирішує її.

Цвіль починає рости за вологості штукатурки понад 70 % протягом 24–72 годин. Спори, що виділяються в повітря, є алергенами. У людей з астмою або в маленьких дітей симптоми можуть з'явитися протягом кількох тижнів. Волога стіна ніколи не є лише естетичною проблемою.

Суха цегла має в 5–10× кращу теплоізоляційну здатність, ніж волога цегла тієї самої товщини. Вода в порах виводить тепло назовні. Будівлі із суцільно вологим підвалом зазвичай опалюються на 20–30 % більше, ніж такі самі сухі будівлі.

Поверхневі прояви (висоли, цвіль) можна усунути чищенням і протигрибковим покриттям. Причину — воду в капілярах стіни — не вирішить жодне покриття чи штукатурка. Якщо не зупинити джерело води, волога повернеться протягом кількох місяців. Постійне рішення потребує технології (довготривало ефективною є, наприклад, ін'єкція гелем WetBRICK®).

Допомагає за конденсату (вологи повітря). За капілярної вологи не допомагає зовсім — вода надходить не з повітря, а із ґрунту. Провітрювання може лише посилити відчуття холоду, адже суха стіна ізолювала б краще.